ГоловнаМій профільРеєстраціяВихідВхід Паломницький центр
Матері Божої Неустанної Помочі




Вітаємо вас на сайті Паломницького центру Матері Божої Неустанної Помочі


 
 


Чудотворна ікона Матері Божої Неустанної Помочі



Хто з вас не бачив ікони Матері Божої Неустанної Помочі з маленьким Ісусом на руках? Ось вона тут, перед нами. На її честь і славу написана не одна прегарна пісня.
Історія чудотворної ікони Матері Божої така. Вона походить з XIII століття, довжиною 55 см, а шириною 45 см. Мальована в грецькому стилі. Існують певні докази, що вона була на острові Кріт до 1500 року і була там у великому почитанні. Хто вивчав всесвітню історію, той знає, що сельджуки (турки), які поселилися в Азії, часто нападали на грецьке цісарство і, здобуваючи щораз нові території, посувалися в глибину краю, а в 1453 р. напали на саму столицю Царгород, і після завзятих боїв зайняли його. Греки не мали сили опертися лютому ворогові; вони або переховувалися по лісах, або втікали на захід, в чужі краї. Поміж утікачами був також побожний купець із острова Кріт, який утік до Італії і там повинен був замешкати. Він не хотів, щоб турки-мусульмани загарбали й образ Пресвятої Божої Матері, або ще й може збезчестили його, тому взяв цю ікону з собою до Італії. Це подобалося Пресвятій Богородиці, бо зараз-таки, ще в тій подорожі, виявила йому свою ласку.

Постала на морі страшна буря і, здавалося, що корабель потоне. Подорожні вже втратили надію на рятунок. В тому нещасті виносить побожний купець ікону Божої Матері і заохочує подорожніх у щирій молитві просити її про поміч. І ось чудо! Буря втихає, а небо так гарно випогоджується, що аж мило було дивитись в голубу синяву. Корабель безпечно причалив до італійського берега і купець рушив у дорогу до Риму, але тільки на короткий час, не на постійно, бо він планував шукати собі місця в іншій околиці, а не у Римі. Але Пречиста Божа Мати мала інший намір.

Побожний купець захворів у домі свого приятеля і помер. А ікона Богоматері залишилася в святому місті і славилася багатьма чудами. Це було коло 1498 року за Папи Олександра VI. Саме перед смертю цю ікону Богоматері купець подарував своєму приятелеві з виразною просьбою особливо її почитати і старатися якнайскоріше примістити в котрійсь римській церкві, щоб і народ міг прилюдно почитати цю чудотворну ікону Матері Божої. Приятель пообіцяв виконати останню волю вмираючого, але обітниці не дотримав. Сам він хотів кожної хвилини віднести цю святу ікону до якої-небудь церкви, але його жінка, якій дуже гарна ікона припала до вподоби, не хотіла за жодну ціну випустити її зі своїх рук. Пресвята Божа Мати не була з того вдоволена. Мабуть не хотіла, щоб ця її ікона служила тільки одній родині. Вона як Мати всього світу, має бути поміччю для всіх народів.

Три рази пригадувала Мати Божа чоловікові у сні й нагадувала йому, щоб він дотримав обітницю, а коли це не помогло, то загрозила тяжкою карою, якщо не виповнить обітниці, яку дав він померлому купцеві. Страшні сни і привиди мучили його, він старався обов'язково віднести ікону до церкви, але жінка кожен раз вміла його умовити й ікону затримати в своєму домі.

Раптом її чоловік захворів і помер. Можна було б припускати, що хоч тепер уже вперта жінка не опиратиметься і не буде відкладати виповнення обітниці свого чоловіка. Але сталося інакше. Вона, нещасна, думала собі, що ніде не буде ця ікона краще вміщена, ніж в її домі і надалі тримала цю святу ікону. Одного дня прибігає її маленька донька і каже: "Мамо! Я бачила в хаті якусь Пані, така гарна, ясна... і вона заговорила до мене таким милим голосом, кажучи: "Іди дитинко негайно до мами і до дідуся та скажи їм оці мої слова: наша дорога Пані Неустанної Помочі бажає собі, щоб її ікона була поставлена до прилюдного почитання в одній якійсь церкві в Римі". Ця несподіванка зворушила серце мами і вона вирішила сповнити волю Матері Божої. Але і тим разом настала затримка. Одна лукава жінка, сусідка, коли довідалася про всю пригоду з дівчинкою, прийшла до вдови і почала її переконувати не вірити в сни. В той час, коли вона підмовляла вдову не виповняти прийнятого наміру, відчула в плечах біль. Приглядається на рамена і бачить величезний боляк, який таки на її очах росте, а біль такий страшний, що думала вже смерть її не мине. Відразу зрозуміла свою провину, почала гаряче молитися до Матері Божої і просити прощення й помочі; приложила до того болючого місця святу ікону і в тій же хвилині стала оздоровленою. Це подвійне чудо скріпило вперту й закам'янілу вдову в її постанові і вже рішилася в любому випадку перенести цю ікону до церкви. Та новий клопіт! У Римі є триста церков, в якій із них умістити ікону? В тому клопоті сама Пречиста Мати помагає прийняти відповідне рішення. Мати Божа являється вдруге маленькій доньці цієї вдови і каже: "Я хочу замешкати між церквою Марія Маджоре і Церквою св. Івана Лятеранського". Поміж тими двома Церквами була саме церква св. Матея, в обителі монастиря отців Августинів. Вдова попросила о. пароха Цієї церкви до себе, розповіла йому волю Матері Божої і дня 27-го березня 1499 р., торжественно, при участі великої кількості вірників, перенесено цю ікону до Церкви св. Матея.


Триста літ втішалися монахи дорогоцінним скарбом, а мешканці Риму були свідками не одного чуда цієї ікони Божої Матері. Але в 1789 році вибухає у Франції велика революція. Повних п'ять літ французи мордували себе взаємно, доки Наполеон Бонапарте не поклав кінець переворотові. Коли зорганізував сильну армію, став пострахом всієї Європи. Королі, цісарі упокорялися перед його могутністю, а він, у своїй гордості, рушив зі своїми військами на Італію. Зайняв Рим. Святішого Отця Папу Римського заарештував ї як в'язня привіз до Франції, а церкву св. Матея зруйнував і зрівняв із землею. В 1814 р. Папа Пій VII повернувся назад до Риму; наново прийняв кермо християнського світу, а скривдженим августинам як відшкодування за зруйновану церкву віддав іншу, під покровом Пречистої Діви Марії Пустерульської. Августини перенеслися до нового монастиря, забрали з собою врятовану ікону Матері Божої Неустанної Помочі і поставили її не в церкві, але у монастирській каплиці.

Літа минали і чудотворна ікона Божої Матері Неустанної Помочі опинилася в забутті. Щойно пізніше, коли один монах зі згромадження отців редемптористів, шукаючи за чимось у монастирських літописних записках, наткнувся на згадку про чудотворну ікону Пресвятої Матері Божої Неустанної Помочі. Тоді всі римські монахи почали розшукувати цю ікону і віднайшли дорогоцінну пам'ятку на превелику радість усього християнського світу. На сердечну просьбу монахів отців редемптористів, Папа Пій IX, передав віднайдену ікону в їхні руки, а в 1865 р. монахи, в присутності 20000 чоловік, торжественно внесли її до своєї церкви св. Альфонса, де ця чудотворна ікона знаходиться до нинішнього дня. Багато-пребагато ласк уділяє Пречиста Божа Мати всім тим, хто перед цією іконою її почитає, у своїх потребах про поміч благає. І то не тільки мешканці Риму зазнають цих ласк, але і приїжджі прочани з різних країн всього світу, що туди рік-річно прибувають і просять Божу Матір про різні помочі в своїх скорботах. І вона, Мати Неустанної Помочі, Мати Милосердя, щедрою рукою обдаровує своїх дітей різними чудотворними ділами. Так моляться християни до своєї Небесної Неньки, дуже люблять її і кожний хоче мати у себе хоч маленьку копію (відбитку) тієї чудотворної ікони. І не дивно, що нема сьогодні, мабуть, такої хатини в світі, де не було б хоч маленького образка або медальйончика Матері Божої Неустанної Помочі.

В самому Римі розпродано кілька мільйонів медальйончиків Матері Божої Неустанної Помочі, а крім цього, в різних країнах і великих містах розійшлися не тисячі, але мільйони різних ікон і медальйончиків, що навіть неможливо почислити. А Ви, милі браття і сестри, чи причислюєте себе до особливіших шанувальників Матері Божої Неустанної Помочі? Чи можна десь у світі знайти такого українця, що нічого не знав би про чудесне ім'я Матері Божої?..

Коли смуток закрадається у ваше серце, наче хмари закривають нашу радість, до кого ж іти нам, як не до Божої Матері, та ж Вона є "скорбящих радість..." Незгоди в родині. Чоловік і жінка не вміють знайти між собою спільної мови, а діти плачуть, бо бояться, бо серцем відчувають грозу сирітського життя, хоч родичі живуть. Де ж їм за поміччю йти, кого благати?.. Тільки у стіп ікони Матері Божої Неустанної Помочі.

Недуга в родині, на ложі болісті лежить у тяжких болях хтось із найдорожчих ваших осіб — піднесіть свої руки до Божої Матері Неустанної Помочі, бо Вона є "болізнем зціленіє". Тяжкий гріх, наче камінь гнітить твоє серце, бра-те-сестро! Не маєш хвилини спокійної — "ність міра в костех твоїх", — іди до Божої Неньки Неустанної Помочі, бо вона — "грішників прибіжище!" Так. Пречиста Божа Мати Неустанної Помочі є "всім для всіх", бо вона — Мати Милосердя, бо вона весь світ рятує своїми молитвами, стримує караючу Божу руку, випрошує нам час на поправу!

Важкі часи переживаємо, але віримо, що Мати Божа, Покров усіх народів, не дасть нам марно пропасти! Тому чим скоріше спішімо з довір'ям, з повною надією до Пресвятої Небесної Неньки Неустанної Помочі. Вона збереже нас і опікуватись буде, бо: "Всі чують, всі пізнали що то Чудотворна Мати, хто приходить — не відходить без святої благодатні"

о. Николай Вояковський



 
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *:
 
 
 

Створити сайт безкоштовно bigmir)net TOP 100